Сер Дже́ймс Че́двік (англ. Sir James Chadwick; 20 жовтня 1891, Чешир — 24 липня 1974) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1935 року за відкриття нейтрона.
 Джеймс Чедвік | |
|---|---|
англ. James Chadwick  | |
 | |
| Народився | 20 жовтня 1891 [en], Чешир, Англія |
| Помер | 24 липня 1974 (82 роки) Кембридж, Англія |
| Країна |  Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | фізик-ядерник, викладач університету, фізик |
| Alma mater | Манчестерський університет Кембриджський університет. |
| Галузь | фізика[1], нейтрон[1], атомна бомба[d][1] і радіоактивність[1] |
| Заклад | Манчестерський університет Ліверпульський університет d |
| Посада | d |
| Науковий ступінь | Магістр наук[d] (1912) і доктор філософії (червень 1921) |
| Науковий керівник | Ернест Резерфорд |
| Відомі учні | Моріс Ґольдгабер d d d |
| Аспіранти, докторанти | d Моріс Ґольдгабер d[2] d[3] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Саксонська академія наук Папська академія наук[4] Нідерландська королівська академія наук Американське філософське товариство[5] Американське фізичне товариство[5] |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | відкриття нейтрона |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
 Джеймс Чедвік у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Боллінгтоні 20 жовтня 1891 року. Батько — Джозеф Чедвік, мати — Анна Марі Нолес. Навчався в Манчестерській вищій школі, Манчестерському і Кембриджському університетах. У 1913 році працював разом із Гансом Гейгером в Політехнічному університеті Берліна. На початку Першої світової війни його було кинуто до табору для цивільних, поки за нього не заступилася лабораторія Гейгера.
У 1923—1935 роках викладав у Кембриджському університеті і був заступником Ернеста Резерфорда у Кавендішській лабораторії. У 1935—1948 роках — професор Ліверпульського університету. Під час Другої світової війни очолював групу англійських вчених, які працювали в лабораторії Лос-Аламоса (США) над створенням атомної зброї (1943—1945). Ця розробка отримала назву «Мангеттенський проєкт». 1948 року повернувся до Кембриджського університету і працював там протягом десяти років.
Перші наукові праці були присвячені вивченню природної радіоактивності. 1914 року показав безперервність спектра β-випромінювання. Своїми дослідами з розсіяння α-частинок ядрами срібла, міді, платини остаточно підтвердив теорію атома Резерфорда. Також виміряв заряди атомних ядер і підтвердив рівність їх порядковому номеру елемента у Періодичній системі Дмитра Менделєєва.
З початку 20-х років виконав серію безуспішних дослідів з виявлення нейтронів при електричних розрядах у водні, намагаючись підтвердити гіпотезу про можливість існування таких частинок, висунуту Е. Резерфордом 3 червня 1920 року у Бакеріанській лекції, прочитаній на тему «Нуклеарна будова атома».
Джеймс Чедвік та інші вчені продовжували спроби з виявлення елементарних частинок — нейтронів. У 1930-ті роки німецькі фізики Вальтер Боте і Герберт Беккер бомбардуючи α-частинками берилій, бор, виявили, що вони випускають промені з великою проникною здатністю, які були спочатку прийняті за жорсткі γ-промені. На початку січня 1932 року Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі повідомили про результати своїх досліджень з цим випромінюванням і показали, що воно здатне вибивати з водневовмістких речовин протони, надаючи їм великої швидкості.
Проте жорсткі γ-промені через недостатність власної енергії цього здійснити не могли. Провівши серію експериментів, Чедвік довів, що фотонна інтерпретація берилієвого випромінювання несумісна із законом збереження енергії, і показав, що всі труднощі зникають, якщо припустити, що берилієве випромінювання складається з частинок з масою, яка майже дорівнює масі протона, і нульовим зарядом, що він їх назвав нейтронами. Повідомлення про це вчений уперше опублікував 27 лютого 1932 року на сторінках англійського журналу «Nature».
За відкриття нейтрона у 1935 році удостоєний Нобелівської премії. Також займався дослідженням ланцюгової ядерної реакції; одним з перших розрахував критичну масу для урану-235. Автор багатьох наукових праць, був обраний членом ряду наукових товариств і академій.
-
![image]()
Перший ряд: Джеймс Чедвік, Ганс Гейгер, Ернест Резерфорд, Штефан Меєр і Карл Прибрам. Другий ряд: Дьєрдь де Гевеші, фрау Гейгер, Ліза Майтнер і Отто Ган (1932 рік). -
![image]()
Сольвеївська конференція (1933 рік). -
![image]()
Джеймс Чедвік, Леслі Гровз, Річард Толмен і [en] (1945 рік).
Примітки
- Чеська національна авторитетна база даних
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- www.pas.va
- NNDB — 2002.
Посилання
- Чедвік // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Chadwick's article in Nature (10 May 1932: «The Existence of a Neutron»)
- Another letter (3 months earlier) from Chadwick to Nature
- Кордун Г. Г. Учням про видатних фізиків. — Київ: «Радянська школа», 1979. — 134с., іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Dzhe jms Che dvik angl Sir James Chadwick 20 zhovtnya 1891 18911020 Cheshir 24 lipnya 1974 anglijskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi 1935 roku za vidkrittya nejtrona Dzhejms Chedvikangl James Chadwick Narodivsya20 zhovtnya 1891 1891 10 20 en Cheshir AngliyaPomer24 lipnya 1974 1974 07 24 82 roki Kembridzh AngliyaKrayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistfizik yadernik vikladach universitetu fizik Alma materManchesterskij universitet Kembridzhskij universitet Galuzfizika 1 nejtron 1 atomna bomba d 1 i radioaktivnist 1 ZakladManchesterskij universitet Liverpulskij universitet d Posadad Naukovij stupinMagistr nauk d 1912 i doktor filosofiyi cherven 1921 Naukovij kerivnikErnest Rezerford Vidomi uchniMoris Goldgaber d d d Aspiranti doktorantid Moris Goldgaber d 2 d 3 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Saksonska akademiya nauk Papska akademiya nauk 4 Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 5 Amerikanske fizichne tovaristvo 5 VijnaPersha svitova vijna Vidomij zavdyaki vidkrittya nejtronaU shlyubi zd Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1927 medal G yuza 1932 medal Faradeya 1950 medal Franklina 1951 d 1946 Bejkerivska lekciya 1933 medal i premiya Gatri d 1967 Dzhejms Chedvik u Vikishovishi BiografiyaNarodivsya u Bollingtoni 20 zhovtnya 1891 roku Batko Dzhozef Chedvik mati Anna Mari Noles Navchavsya v Manchesterskij vishij shkoli Manchesterskomu i Kembridzhskomu universitetah U 1913 roci pracyuvav razom iz Gansom Gejgerom v Politehnichnomu universiteti Berlina Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni jogo bulo kinuto do taboru dlya civilnih poki za nogo ne zastupilasya laboratoriya Gejgera U 1923 1935 rokah vikladav u Kembridzhskomu universiteti i buv zastupnikom Ernesta Rezerforda u Kavendishskij laboratoriyi U 1935 1948 rokah profesor Liverpulskogo universitetu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ocholyuvav grupu anglijskih vchenih yaki pracyuvali v laboratoriyi Los Alamosa SShA nad stvorennyam atomnoyi zbroyi 1943 1945 Cya rozrobka otrimala nazvu Mangettenskij proyekt 1948 roku povernuvsya do Kembridzhskogo universitetu i pracyuvav tam protyagom desyati rokiv Pershi naukovi praci buli prisvyacheni vivchennyu prirodnoyi radioaktivnosti 1914 roku pokazav bezperervnist spektra b viprominyuvannya Svoyimi doslidami z rozsiyannya a chastinok yadrami sribla midi platini ostatochno pidtverdiv teoriyu atoma Rezerforda Takozh vimiryav zaryadi atomnih yader i pidtverdiv rivnist yih poryadkovomu nomeru elementa u Periodichnij sistemi Dmitra Mendelyeyeva Z pochatku 20 h rokiv vikonav seriyu bezuspishnih doslidiv z viyavlennya nejtroniv pri elektrichnih rozryadah u vodni namagayuchis pidtverditi gipotezu pro mozhlivist isnuvannya takih chastinok visunutu E Rezerfordom 3 chervnya 1920 roku u Bakerianskij lekciyi prochitanij na temu Nuklearna budova atoma Dzhejms Chedvik ta inshi vcheni prodovzhuvali sprobi z viyavlennya elementarnih chastinok nejtroniv U 1930 ti roki nimecki fiziki Valter Bote i Gerbert Bekker bombarduyuchi a chastinkami berilij bor viyavili sho voni vipuskayut promeni z velikoyu proniknoyu zdatnistyu yaki buli spochatku prijnyati za zhorstki g promeni Na pochatku sichnya 1932 roku Iren i Frederik Zholio Kyuri povidomili pro rezultati svoyih doslidzhen z cim viprominyuvannyam i pokazali sho vono zdatne vibivati z vodnevovmistkih rechovin protoni nadayuchi yim velikoyi shvidkosti Prote zhorstki g promeni cherez nedostatnist vlasnoyi energiyi cogo zdijsniti ne mogli Provivshi seriyu eksperimentiv Chedvik doviv sho fotonna interpretaciya beriliyevogo viprominyuvannya nesumisna iz zakonom zberezhennya energiyi i pokazav sho vsi trudnoshi znikayut yaksho pripustiti sho beriliyeve viprominyuvannya skladayetsya z chastinok z masoyu yaka majzhe dorivnyuye masi protona i nulovim zaryadom sho vin yih nazvav nejtronami Povidomlennya pro ce vchenij upershe opublikuvav 27 lyutogo 1932 roku na storinkah anglijskogo zhurnalu Nature Za vidkrittya nejtrona u 1935 roci udostoyenij Nobelivskoyi premiyi Takozh zajmavsya doslidzhennyam lancyugovoyi yadernoyi reakciyi odnim z pershih rozrahuvav kritichnu masu dlya uranu 235 Avtor bagatoh naukovih prac buv obranij chlenom ryadu naukovih tovaristv i akademij Pershij ryad Dzhejms Chedvik Gans Gejger Ernest Rezerford Shtefan Meyer i Karl Pribram Drugij ryad Dyerd de Geveshi frau Gejger Liza Majtner i Otto Gan 1932 rik Solveyivska konferenciya 1933 rik Dzhejms Chedvik Lesli Grovz Richard Tolmen i en 1945 rik PrimitkiCheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www pas va d Track Q106982426 NNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaChedvik Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Chadwick s article in Nature 10 May 1932 The Existence of a Neutron Another letter 3 months earlier from Chadwick to Nature Kordun G G Uchnyam pro vidatnih fizikiv Kiyiv Radyanska shkola 1979 134s il
