Кві́нсленд (англ. Queensland, скорочено — Qld) — штат в Австралії. Столиця — Брисбен. Міста — Голд-Кост, Кернс, Тувумба, Таунсвіль, Рокгемптон, Калаундра, Маккай, Гладстон.
| Квінсленд | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| QLD | ||||||||||
| ||||||||||
| Інші штати Австралії | ||||||||||
| Столиця | Брисбен | |||||||||
| Країна |  Австралія[1]  | |||||||||
| ||||||||||
| Офіційна мова | Англійська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 4 537 700 (2012) | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 1 852 642 км² | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 1657 м (гора Бартл Фрере) | |||||||||
| - мінімальна | 744 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC+10 і d[2] | |||||||||
| Заснований | 1859 | |||||||||
| Губернатор | d | |||||||||
| Вебсайт | qld.gov.au | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | AU-QLD | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Квінсленд на мапі Австралії | ||||||||||
 | ||||||||||
| ||||||||||
Особливості: Великий Вододільний хребет, включаючи гору 1 657 м; Великий бар'єрний риф довжиною близько 2 тис. км біля східного узбережжя; гірничодобувний район біля міста Маунт-Айза; Саншайн-Кост (узбережжя «Сонячне Сяйво») з великою кількістю курортів.
Виробництво: цукор, ананаси, яловичина, бавовна, вовна, тютюн (сировина), мідь, золото, срібло, свинець, цинк, вугілля, нікель, боксити, уран, природний газ.
Історія
Частина Нового Південного Уельсу до 1859, коли одержала самоврядування. У 1989 Національна партія зазнала поразки після 32 років перебування при владі і їй на зміну прийшла Лейбористська партія.
Географія
Повна площа Квінсленду близько 1853 тис. км² (друге місце серед штатів країни). На півночі штат омивається водами затоки Карпентарія і Кораловим морем Тихого океану, на сході — Тихим океаном. На півдні Квінсленд межує з Новим Південним Уельсом, на заході — з Північною Територією і Південною Австралією.
У штаті лежить вулканічне озеро Ічем.
Населення
Міста
Брисбен — третє за розмірами місто Австралії, столиця штату. Місто-порт розташоване на тихоокеанському узбережжі. Місто досить мальовниче, в ньому багато зелені, парків, скверів, зелених насаджень. Центр міста несе в собі риси вікторіанської епохи. Житло містяни будують на палях, це запобігає руйнуванню будинків від вологи й термітів. Вікна від тропічної спеки закривають жалюзі. Промисловість міста представлена підприємствами нафтопереробної (нафтогін з родовища , портовий термінал), суднобудівної, хімічної (суперфосфатні добрива), та харчової галузей. У місті працюють 2 університети (штату й ), аграрний коледж, обсерваторія, художня галерея, театр. У місті розташовані два ботанічні сади: міський і Маунт-Кут-Тха.
Символи штату
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://data.iana.org/time-zones/tzdb-2021e/australasia
- Аничкин О. Н. и др., 1983.
Література
- (рос.) , , Австралия. — М. : Мысль, 1983. — 133 с. — (У карты мира)
Посилання
- «Jubilee history of Queensland (illustrated)». — Brisbane: Muir & Morcom, 1889. — p. 564 [Архівовано 2 Березня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvi nslend angl Queensland skorocheno Qld shtat v Avstraliyi Stolicya Brisben Mista Gold Kost Kerns Tuvumba Taunsvil Rokgempton Kalaundra Makkaj Gladston KvinslendQLDGerb Kvinslendu Prapor KvinslenduInshi shtati AvstraliyiStolicya BrisbenKrayina Avstraliya 1 Mezhuye z susidni adminodinici Pivnichna teritoriya Pivdenna Avstraliya Novij Pivdennij Vels Oficijna mova AnglijskaNaselennya povne 4 537 700 2012 Plosha povna 1 852 642 km Visota maksimalna 1657 m gora Bartl Frere minimalna 744 mChasovij poyas UTC 10 i d 2 Zasnovanij 1859Gubernator d Vebsajt qld gov au Kod ISO 3166 2 AU QLD Shtat Kvinslend na mapi AvstraliyiShtat Kvinslend na mapi AvstraliyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kvinslend Osoblivosti Velikij Vododilnij hrebet vklyuchayuchi goru 1 657 m Velikij bar yernij rif dovzhinoyu blizko 2 tis km bilya shidnogo uzberezhzhya girnichodobuvnij rajon bilya mista Maunt Ajza Sanshajn Kost uzberezhzhya Sonyachne Syajvo z velikoyu kilkistyu kurortiv Virobnictvo cukor ananasi yalovichina bavovna vovna tyutyun sirovina mid zoloto sriblo svinec cink vugillya nikel boksiti uran prirodnij gaz IstoriyaChastina Novogo Pivdennogo Uelsu do 1859 koli oderzhala samovryaduvannya U 1989 Nacionalna partiya zaznala porazki pislya 32 rokiv perebuvannya pri vladi i yij na zminu prijshla Lejboristska partiya GeografiyaPovna plosha Kvinslendu blizko 1853 tis km druge misce sered shtativ krayini Na pivnochi shtat omivayetsya vodami zatoki Karpentariya i Koralovim morem Tihogo okeanu na shodi Tihim okeanom Na pivdni Kvinslend mezhuye z Novim Pivdennim Uelsom na zahodi z Pivnichnoyu Teritoriyeyu i Pivdennoyu Avstraliyeyu U shtati lezhit vulkanichne ozero Ichem NaselennyaMista Brisben Brisben tretye za rozmirami misto Avstraliyi stolicya shtatu Misto port roztashovane na tihookeanskomu uzberezhzhi Misto dosit malovniche v nomu bagato zeleni parkiv skveriv zelenih nasadzhen Centr mista nese v sobi risi viktorianskoyi epohi Zhitlo mistyani buduyut na palyah ce zapobigaye rujnuvannyu budinkiv vid vologi j termitiv Vikna vid tropichnoyi speki zakrivayut zhalyuzi Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami naftopererobnoyi naftogin z rodovisha portovij terminal sudnobudivnoyi himichnoyi superfosfatni dobriva ta harchovoyi galuzej U misti pracyuyut 2 universiteti shtatu j agrarnij koledzh observatoriya hudozhnya galereya teatr U misti roztashovani dva botanichni sadi miskij i Maunt Kut Tha Simvoli shtatuKvitka Dendrobium bigibbum Tvarina Koala Ptah Riba Mineral abo dorogocinne kaminnya Sapfir Kolori kashtanovijPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https data iana org time zones tzdb 2021e australasia Anichkin O N i dr 1983 Literatura ros Avstraliya M Mysl 1983 133 s U karty mira Posilannya Jubilee history of Queensland illustrated Brisbane Muir amp Morcom 1889 p 564 Arhivovano 2 Bereznya 2011 u Wayback Machine
