Мови Індії — мови корінного населення Індії. Індія — багатомовна країна, індійці розмовляють кількома сотнями різних мов. Як свідчить перепис 2001-го року, 29 різних мов мають понад мільйон мовців, 122 мови — понад 10 тис. мовців.
Статус офіційної мови Республіки Індія має мова гінді. Це вказано в Конституції Індії:
- Офіційною мовою Союзу буде гінді з використанням письма деванаґарі.
Ні Конституція, ні законодавство Індії не визначає державної мови. Конституція визнає англійську мову як допоміжну офіційну мову.
Мови Індії належать до кількох великих мовних сімей, найбільшими з яких індо-європейська (цими мовами розмовляє 70 % індійців) та дравідійська (22 % індійців). Інші мови Індії належать австроазійської сім'ї та тибето-бірманської сім'ї. Існує також кілька ізолятів.
Впродовж тисячоліть контактів між 4 основними мовними родинами різні мови значно вплинули одна на іншу. Крім того мови Індії зазнали значного впливу з боку мов народів, з якими індійцям доводилося спілкуватися, особливо перської, англійської та португальської.
Історія
Північні індійські мови, що належать до індоєвропейської мовної сім'ї, розвинулися із стародавніх індоарійских, таких як санскрит, в середні віки пройшовши шлях через пракрити та . Серед дослідників не існує згоди, щодо точних дат виникнення сучасних північно-індійських мов, таких як гуджараті, гінді, маратхі, сараїкі, пенджабі, синдхі, бенгалі, орія та ассамської мови. Вважається, що це сталося десь на межі першого та другого тисячоліття. На кожну із зазначених мов впливали мови сусідів, зокрема на гінді/урду та споріднену хіндустані особливий вплив мала перська мова.
Дравідійські мови Південної Індії виникли незалежно від санскриту. Найзначиміші серед них телугу, тамільська, малаялам та каннада. Аустроазійські та тибето-бірманські мови Північно-Східної Індії теж мали свій незалежний шлях розвитку.
Офіційні мови штатів
Окремі штати мають право встановлювати власні офіційні мови. Наприклад, у Тамілнад єдиною офіційною мовою є тамільська, а в штаті Карнатака статус єдиної офіційної мови має каннада. Штат Джамму і Кашмір має три офіційні мови — кашмірі, урду та догрі.
Загалом у країні нараховується 23 мови, які мають статус офіційних у певних її частинах. Наступна таблиця дає перелік цих мов станом на травень 2008-го року та регіони їх поширення.
| Мова | Сім'я | Кількість мовців на 2001 (млн.) | Регіони поширення |
|---|---|---|---|
| Ассамська | індоарійська, східна | 13 | Ассам |
| Бенгалі | індоарійська, східна | 83 | Західна Бенгалія, Ассам, Джхаркханд, Трипура |
| Бодо | тибето-бірманська | 1,2 | Ассам |
| Догрі | індоарійська, північна | 0,1 | Джамму і Кашмір |
| Гуджараті | індоарійська, західна | 46 | Гуджарат, Махараштра, Тамілнад |
| Гінді | індоарійська | 422 | Пояс гінді, Північна Індія |
| Каннада | дравидська, південна | 38 | Карнатака, Махараштра, Тамілнад, Ґоа |
| Кашмірі | дардична | 5,5 | Джамму і Кашмір |
| Конкані | індоарійська, південна | 2,5 | (Ґоа, Карнатака, Махараштра, Керала) |
| Майтхілі | індоарійська, східна | 12 | Біхар |
| Малаялам | дравидська, південна | 33 | Керала, Лакшадвіп, Махе, Пудучеррі |
| Мейтей | тибето-бірманська | 1,5 | Маніпур |
| Маратхі | індоарійська, південна | 72 | Махараштра, Карнатака, Мадх'я-Прадеш, Ґуджарат, Андхра Прадеш, Ґоа |
| Непальська | індоарійська, північна | 2,5 | Сіккім, Західна Бенгалія, Ассам |
| Орія | індо-арійська, східна | 33 | Орісса |
| Пенджабі | індоарійська | 29 | Пенджаб, Чандіґарх, Делі, Хар'яна |
| Санскрит | індоарійська | 0,05 | |
| Санталі | мунда | 6,5 | сантальські племена (штати Біхар, Чхаттісґарх, Джхаркханд, Орісса) |
| Синдхі | індоарійська, північно-західна | 2,5 | Ґуджарат, Махараштра, Раджастан, Мадх'я Прадеш |
| Тамільська | дравидська, південна | 61 | Тамілнад, Карнатака, Пудучеррі, Андхра Прадеш, Керала, Махараштра |
| Телугу | дравидська, південно-центральна | 74 | Андхра Прадеш, Карнатака, Тамілнад, Махараштра, Орісса |
| Урду | індоарійська, центральна | 52 | Джамму і Кашмір, Андхра Прадеш, Делі, Біхар, Уттар-Прадеш, Уттаракханд |
Гінді — офіційна мова у штатах Уттар-Прадеш, Біхар, Джхаркханд, Уттаракханд, Мадх'я Прадеш, Раджастан, Чхаттісґарх, Гімачал-Прадеш, Хар'яна та в національній столиці, території Делі. Бенгалі — офіційна мова штатів Західна Бенгалія, Маніпур, Трипура, а також у деяких інших частинах північного заходу. Маратхі — офіційна мова штату Махараштра, пенджабі — Пенджабу, Гімачал-Прадеш, Хар'яна. Офіційними мовами столиці Делі є гінді та пенджабі. Ґуджараті — офіційна мова Ґуджарату. Тамільська мова офіційна в Тамілнад, Пудучеррі та на Андаманських і Нікобарських островах. Малаялам офіційна в штатах Керала та Лакшадвіп. Каннада офіційна мова Карнатаки. Телугу та урду офіційні мови Андхра Прадеш, Орія — Орісси, ассамська мова — Ассаму. Урду має офіційний статус у штатах Делі, Уттар-Прадеш, Біхар, Андхра Прадеш та Джамму і Кашмір. Англійська мова є допоміжною офіційною мовою у всьому Союзі, кожен із наведених штатів має ще одну допоміжну офіційну мову.
Мовні конфлікти
Між носіями різних мов у Індії існує певне тертя, що проявляється в конфліктах щодо прав тієї чи іншої мови.
Перший значний конфлікт виник у Тамілнад і був пов'язаний із планами запровадження гінді, як єдиної офіційної мови. Політичні аналітики пов'язують цей конфлікт із приходом до влади у штаті партії і майже повного витіснення в ньому партії Індійський Національний Конгрес.
В інших штатах, таких як Бенгалія, Махараштра, Карнатака й, до певної міри, Керала теж існує сильне почуття гордості за свою мову. Виражаючи осуд нав'язуванню чужої місцевим жителям мови гінді в результаті перевищення своїх конституційних повноважень центральними органами влади, уряди Махараштри та Карнатаки запровадили обов'язкове вивчення державних мов штатів у навчальних закладах.
Уряд Індії намагається пом'якшити ці конфлікти за допомогою різноманітних кампаній, координованих та відділеннями міністерства розвитку людських ресурсів.
Статистика
Розподіл населення штатів та союзних територій Індії за рідною мовою за переписом 2001 року, %
| населення | Гінді | Бенгалі | Телугу | Маратхі | Тамільська | Урду | Гуджараті | Каннада | Малаялам | Орія | Пенджабі | Ассамська | Майтхілі | інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Індія | 1028 610 328 | 41,0 | 8,1 | 7,2 | 7,0 | 5,9 | 5,0 | 4,5 | 3,7 | 3,2 | 3,2 | 2,8 | 1,3 | 1,2 | 5,9 |
| Андаманські і Нікобарські острови | 356 152 | 18,2 | 25,7 | 12,8 | 0,4 | 17,7 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | 8,1 | 0,2 | 0,5 | 15,7 | ||
| Андхра-Прадеш | 76 210 007 | 3,2 | 0,1 | 83,9 | 0,8 | 1,0 | 8,6 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | 0,4 | 1,1 | |||
| Аруначал-Прадеш | 1 097 968 | 7,4 | 8,8 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,5 | 0,7 | 0,3 | 4,7 | 0,3 | 76,7 | ||
| Ассам | 26 655 528 | 5,9 | 27,5 | 0,1 | 0,9 | 0,1 | 48,8 | 16,5 | |||||||
| Біхар | 82 998 509 | 73,1 | 0,5 | 11,4 | 14,3 | 0,7 | |||||||||
| Гоа | 1 347 668 | 5,7 | 0,3 | 0,9 | 22,6 | 0,6 | 4,0 | 0,7 | 5,5 | 1,1 | 0,2 | 0,1 | 58,2 | ||
| Гуджарат | 50 671 017 | 4,7 | 0,1 | 0,1 | 1,5 | 0,1 | 1,1 | 84,4 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 7,5 | |||
| Дадра і Нагар-Хавелі | 220 490 | 15,1 | 0,6 | 0,3 | 5,3 | 0,3 | 0,5 | 23,6 | 0,3 | 0,8 | 0,8 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | 51,9 |
| Даман і Діу | 158 204 | 19,4 | 1,1 | 0,2 | 4,3 | 0,2 | 0,4 | 67,7 | 0,2 | 0,7 | 1,3 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 3,8 |
| Делі | 13 850 507 | 80,9 | 1,5 | 0,2 | 0,2 | 0,7 | 6,3 | 0,3 | 0,1 | 0,7 | 0,2 | 7,1 | 0,6 | 1,1 | |
| Джамму та Кашмір | 10 143 700 | 18,4 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 1,9 | 0,1 | 78,8 | |||
| Джаркханд | 26 945 829 | 57,6 | 9,7 | 0,1 | 0,1 | 8,6 | 0,1 | 1,7 | 0,3 | 0,5 | 21,2 | ||||
| Західний Бенгал | 80 176 197 | 7,2 | 85,3 | 0,3 | 2,1 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 4,8 | ||||||
| Карнатака | 52 850 562 | 2,5 | 0,1 | 7,0 | 3,6 | 3,5 | 10,5 | 0,2 | 65,9 | 1,3 | 5,3 | ||||
| Керала | 31 841 374 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 1,9 | 0,1 | 0,3 | 96,7 | 0,7 | ||||||
| Лакшадвіп | 60 650 | 0,2 | 0,1 | 0,6 | 0,2 | 0,1 | 85,0 | 13,7 | |||||||
| Мадх'я-Прадеш | 60 348 023 | 87,3 | 0,2 | 2,1 | 0,0 | 2,0 | 0,3 | 0,1 | 0,2 | 7,7 | |||||
| Маніпур | 2 166 788 | 1,1 | 1,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 97,2 | |||||||
| Махараштра | 96 878 627 | 11,0 | 0,3 | 1,5 | 68,8 | 0,5 | 7,1 | 2,4 | 1,3 | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 6,2 | ||
| Мегхалая | 2 318 822 | 2,2 | 8,0 | 1,7 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 1,6 | 86,0 | |||||
| Мізорам | 888 573 | 1,2 | 9,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 89,3 | ||||||||
| Нагаленд | 1 990 036 | 2,9 | 3,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | 0,8 | 92,5 | ||||
| Орісса | 36 804 660 | 2,8 | 1,3 | 1,9 | 1,7 | 83,0 | 0,1 | 9,0 | |||||||
| Пенджаб | 24 358 999 | 7,6 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 91,7 | 0,2 | ||||||||
| Пондішері | 974 345 | 0,4 | 0,1 | 5,2 | 0,1 | 88,4 | 0,7 | 0,1 | 0,2 | 4,4 | 0,1 | 0,2 | |||
| Раджастхан | 56 507 188 | 91,0 | 0,1 | 1,2 | 0,1 | 0,1 | 2,0 | 5,5 | |||||||
| Сіккім | 540 851 | 6,7 | 1,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,5 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 90,6 | ||
| Тамілнад | 62 405 679 | 0,3 | 5,7 | 0,1 | 89,4 | 1,5 | 0,3 | 1,7 | 0,9 | 0,1 | |||||
| Трипура | 31 99 203 | 1,7 | 67,1 | 0,1 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | 30,0 | |||||||
| Уттаракханд | 8 489 349 | 88,0 | 1,5 | 5,9 | 2,9 | 1,6 | |||||||||
| Уттар-Прадеш | 166 197 921 | 91,3 | 0,1 | 8,0 | 0,3 | 0,2 | |||||||||
| Хар'яна | 21 144 564 | 87,3 | 0,2 | 1,2 | 0,1 | 0,1 | 10,6 | 0,1 | 0,4 | ||||||
| Гімачал-Прадеш | 6 077 900 | 89,0 | 0,1 | 0,0 | 0,1 | 0,1 | 6,0 | 4,6 | |||||||
| Чандігарх | 900 635 | 67,5 | 0,6 | 0,2 | 0,1 | 0,6 | 0,8 | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,2 | 27,9 | 0,1 | 1,2 | |
| Чхаттісґарх | 20 833 803 | 82,6 | 1,0 | 0,7 | 0,7 | 0,1 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | 3,9 | 0,3 | 9,9 |
Надійної статистики розповсюдження англійської мови в Індії не існує. Близько 230 тисяч індійців вважають англійську мову своєю рідною. За суб'єктивними оцінками частка індійців що володіють англійською складає від 2 % до 10 %. Верхня межа може бути інтерпретована як розуміння базової англійської, нижня межа — як володіння англійською порівняне із носіями мови.
Примітки
- Мови та діалекти Індії за результатами перепису 2001 року. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 9 січня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)](англ.) - https://www.quora.com/What-percentage-of-people-in-India-speak-English (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movi Indiyi movi korinnogo naselennya Indiyi Indiya bagatomovna krayina indijci rozmovlyayut kilkoma sotnyami riznih mov Yak svidchit perepis 2001 go roku 29 riznih mov mayut ponad miljon movciv 122 movi ponad 10 tis movciv Zapit Indijski movi perenapravlyaye syudi div takozh Indoarijski movi Status oficijnoyi movi Respubliki Indiya maye mova gindi Ce vkazano v Konstituciyi Indiyi Oficijnoyu movoyu Soyuzu bude gindi z vikoristannyam pisma devanagari Ni Konstituciya ni zakonodavstvo Indiyi ne viznachaye derzhavnoyi movi Konstituciya viznaye anglijsku movu yak dopomizhnu oficijnu movu Movi Indiyi nalezhat do kilkoh velikih movnih simej najbilshimi z yakih indo yevropejska cimi movami rozmovlyaye 70 indijciv ta dravidijska 22 indijciv Inshi movi Indiyi nalezhat avstroazijskoyi sim yi ta tibeto birmanskoyi sim yi Isnuye takozh kilka izolyativ Vprodovzh tisyacholit kontaktiv mizh 4 osnovnimi movnimi rodinami rizni movi znachno vplinuli odna na inshu Krim togo movi Indiyi zaznali znachnogo vplivu z boku mov narodiv z yakimi indijcyam dovodilosya spilkuvatisya osoblivo perskoyi anglijskoyi ta portugalskoyi IstoriyaPivnichni indijski movi sho nalezhat do indoyevropejskoyi movnoyi sim yi rozvinulisya iz starodavnih indoarijskih takih yak sanskrit v seredni viki projshovshi shlyah cherez prakriti ta Sered doslidnikiv ne isnuye zgodi shodo tochnih dat viniknennya suchasnih pivnichno indijskih mov takih yak gudzharati gindi marathi sarayiki pendzhabi sindhi bengali oriya ta assamskoyi movi Vvazhayetsya sho ce stalosya des na mezhi pershogo ta drugogo tisyacholittya Na kozhnu iz zaznachenih mov vplivali movi susidiv zokrema na gindi urdu ta sporidnenu hindustani osoblivij vpliv mala perska mova Dravidijski movi Pivdennoyi Indiyi vinikli nezalezhno vid sanskritu Najznachimishi sered nih telugu tamilska malayalam ta kannada Austroazijski ta tibeto birmanski movi Pivnichno Shidnoyi Indiyi tezh mali svij nezalezhnij shlyah rozvitku Oficijni movi shtativOkremi shtati mayut pravo vstanovlyuvati vlasni oficijni movi Napriklad u Tamilnad yedinoyu oficijnoyu movoyu ye tamilska a v shtati Karnataka status yedinoyi oficijnoyi movi maye kannada Shtat Dzhammu i Kashmir maye tri oficijni movi kashmiri urdu ta dogri Zagalom u krayini narahovuyetsya 23 movi yaki mayut status oficijnih u pevnih yiyi chastinah Nastupna tablicya daye perelik cih mov stanom na traven 2008 go roku ta regioni yih poshirennya Mova Sim ya Kilkist movciv na 2001 mln Regioni poshirennyaAssamska indoarijska shidna 13 AssamBengali indoarijska shidna 83 Zahidna Bengaliya Assam Dzhharkhand TripuraBodo tibeto birmanska 1 2 AssamDogri indoarijska pivnichna 0 1 Dzhammu i KashmirGudzharati indoarijska zahidna 46 Gudzharat Maharashtra TamilnadGindi indoarijska 422 Poyas gindi Pivnichna IndiyaKannada dravidska pivdenna 38 Karnataka Maharashtra Tamilnad GoaKashmiri dardichna 5 5 Dzhammu i KashmirKonkani indoarijska pivdenna 2 5 Goa Karnataka Maharashtra Kerala Majthili indoarijska shidna 12 BiharMalayalam dravidska pivdenna 33 Kerala Lakshadvip Mahe PuducherriMejtej tibeto birmanska 1 5 ManipurMarathi indoarijska pivdenna 72 Maharashtra Karnataka Madh ya Pradesh Gudzharat Andhra Pradesh GoaNepalska indoarijska pivnichna 2 5 Sikkim Zahidna Bengaliya AssamOriya indo arijska shidna 33 OrissaPendzhabi indoarijska 29 Pendzhab Chandigarh Deli Har yanaSanskrit indoarijska 0 05Santali munda 6 5 santalski plemena shtati Bihar Chhattisgarh Dzhharkhand Orissa Sindhi indoarijska pivnichno zahidna 2 5 Gudzharat Maharashtra Radzhastan Madh ya PradeshTamilska dravidska pivdenna 61 Tamilnad Karnataka Puducherri Andhra Pradesh Kerala MaharashtraTelugu dravidska pivdenno centralna 74 Andhra Pradesh Karnataka Tamilnad Maharashtra OrissaUrdu indoarijska centralna 52 Dzhammu i Kashmir Andhra Pradesh Deli Bihar Uttar Pradesh Uttarakhand Gindi oficijna mova u shtatah Uttar Pradesh Bihar Dzhharkhand Uttarakhand Madh ya Pradesh Radzhastan Chhattisgarh Gimachal Pradesh Har yana ta v nacionalnij stolici teritoriyi Deli Bengali oficijna mova shtativ Zahidna Bengaliya Manipur Tripura a takozh u deyakih inshih chastinah pivnichnogo zahodu Marathi oficijna mova shtatu Maharashtra pendzhabi Pendzhabu Gimachal Pradesh Har yana Oficijnimi movami stolici Deli ye gindi ta pendzhabi Gudzharati oficijna mova Gudzharatu Tamilska mova oficijna v Tamilnad Puducherri ta na Andamanskih i Nikobarskih ostrovah Malayalam oficijna v shtatah Kerala ta Lakshadvip Kannada oficijna mova Karnataki Telugu ta urdu oficijni movi Andhra Pradesh Oriya Orissi assamska mova Assamu Urdu maye oficijnij status u shtatah Deli Uttar Pradesh Bihar Andhra Pradesh ta Dzhammu i Kashmir Anglijska mova ye dopomizhnoyu oficijnoyu movoyu u vsomu Soyuzi kozhen iz navedenih shtativ maye she odnu dopomizhnu oficijnu movu Movni konfliktiMizh nosiyami riznih mov u Indiyi isnuye pevne tertya sho proyavlyayetsya v konfliktah shodo prav tiyeyi chi inshoyi movi Pershij znachnij konflikt vinik u Tamilnad i buv pov yazanij iz planami zaprovadzhennya gindi yak yedinoyi oficijnoyi movi Politichni analitiki pov yazuyut cej konflikt iz prihodom do vladi u shtati partiyi i majzhe povnogo vitisnennya v nomu partiyi Indijskij Nacionalnij Kongres V inshih shtatah takih yak Bengaliya Maharashtra Karnataka j do pevnoyi miri Kerala tezh isnuye silne pochuttya gordosti za svoyu movu Virazhayuchi osud nav yazuvannyu chuzhoyi miscevim zhitelyam movi gindi v rezultati perevishennya svoyih konstitucijnih povnovazhen centralnimi organami vladi uryadi Maharashtri ta Karnataki zaprovadili obov yazkove vivchennya derzhavnih mov shtativ u navchalnih zakladah Uryad Indiyi namagayetsya pom yakshiti ci konflikti za dopomogoyu riznomanitnih kampanij koordinovanih ta viddilennyami ministerstva rozvitku lyudskih resursiv StatistikaRozpodil naselennya shtativ ta soyuznih teritorij Indiyi za ridnoyu movoyu za perepisom 2001 roku naselennya Gindi Bengali Telugu Marathi Tamilska Urdu Gudzharati Kannada Malayalam Oriya Pendzhabi Assamska Majthili inshiIndiya 1028 610 328 41 0 8 1 7 2 7 0 5 9 5 0 4 5 3 7 3 2 3 2 2 8 1 3 1 2 5 9Andamanski i Nikobarski ostrovi 356 152 18 2 25 7 12 8 0 4 17 7 0 5 0 1 0 1 8 1 0 2 0 5 15 7Andhra Pradesh 76 210 007 3 2 0 1 83 9 0 8 1 0 8 6 0 1 0 7 0 1 0 4 1 1Arunachal Pradesh 1 097 968 7 4 8 8 0 1 0 2 0 1 0 1 0 5 0 7 0 3 4 7 0 3 76 7Assam 26 655 528 5 9 27 5 0 1 0 9 0 1 48 8 16 5Bihar 82 998 509 73 1 0 5 11 4 14 3 0 7Goa 1 347 668 5 7 0 3 0 9 22 6 0 6 4 0 0 7 5 5 1 1 0 2 0 1 58 2Gudzharat 50 671 017 4 7 0 1 0 1 1 5 0 1 1 1 84 4 0 1 0 2 0 1 7 5Dadra i Nagar Haveli 220 490 15 1 0 6 0 3 5 3 0 3 0 5 23 6 0 3 0 8 0 8 0 1 0 1 0 4 51 9Daman i Diu 158 204 19 4 1 1 0 2 4 3 0 2 0 4 67 7 0 2 0 7 1 3 0 2 0 2 0 2 3 8Deli 13 850 507 80 9 1 5 0 2 0 2 0 7 6 3 0 3 0 1 0 7 0 2 7 1 0 6 1 1Dzhammu ta Kashmir 10 143 700 18 4 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 1 9 0 1 78 8Dzharkhand 26 945 829 57 6 9 7 0 1 0 1 8 6 0 1 1 7 0 3 0 5 21 2Zahidnij Bengal 80 176 197 7 2 85 3 0 3 2 1 0 1 0 2 0 1 4 8Karnataka 52 850 562 2 5 0 1 7 0 3 6 3 5 10 5 0 2 65 9 1 3 5 3Kerala 31 841 374 0 1 0 2 0 1 1 9 0 1 0 3 96 7 0 7Lakshadvip 60 650 0 2 0 1 0 6 0 2 0 1 85 0 13 7Madh ya Pradesh 60 348 023 87 3 0 2 2 1 0 0 2 0 0 3 0 1 0 2 7 7Manipur 2 166 788 1 1 1 3 0 1 0 1 0 1 0 1 97 2Maharashtra 96 878 627 11 0 0 3 1 5 68 8 0 5 7 1 2 4 1 3 0 4 0 1 0 3 6 2Meghalaya 2 318 822 2 2 8 0 1 7 0 1 0 1 0 1 0 2 1 6 86 0Mizoram 888 573 1 2 9 0 0 1 0 1 0 1 89 3Nagalend 1 990 036 2 9 3 0 0 1 0 1 0 1 0 2 0 2 0 1 0 8 92 5Orissa 36 804 660 2 8 1 3 1 9 1 7 83 0 0 1 9 0Pendzhab 24 358 999 7 6 0 1 0 1 0 1 91 7 0 2Pondisheri 974 345 0 4 0 1 5 2 0 1 88 4 0 7 0 1 0 2 4 4 0 1 0 2Radzhasthan 56 507 188 91 0 0 1 1 2 0 1 0 1 2 0 5 5Sikkim 540 851 6 7 1 2 0 1 0 1 0 1 0 5 0 2 0 1 0 3 0 1 0 1 90 6Tamilnad 62 405 679 0 3 5 7 0 1 89 4 1 5 0 3 1 7 0 9 0 1Tripura 31 99 203 1 7 67 1 0 1 0 1 0 7 0 1 30 0Uttarakhand 8 489 349 88 0 1 5 5 9 2 9 1 6Uttar Pradesh 166 197 921 91 3 0 1 8 0 0 3 0 2Har yana 21 144 564 87 3 0 2 1 2 0 1 0 1 10 6 0 1 0 4Gimachal Pradesh 6 077 900 89 0 0 1 0 0 0 1 0 1 6 0 4 6Chandigarh 900 635 67 5 0 6 0 2 0 1 0 6 0 8 0 4 0 1 0 3 0 2 27 9 0 1 1 2Chhattisgarh 20 833 803 82 6 1 0 0 7 0 7 0 1 0 4 0 2 0 1 3 9 0 3 9 9 Nadijnoyi statistiki rozpovsyudzhennya anglijskoyi movi v Indiyi ne isnuye Blizko 230 tisyach indijciv vvazhayut anglijsku movu svoyeyu ridnoyu Za sub yektivnimi ocinkami chastka indijciv sho volodiyut anglijskoyu skladaye vid 2 do 10 Verhnya mezha mozhe buti interpretovana yak rozuminnya bazovoyi anglijskoyi nizhnya mezha yak volodinnya anglijskoyu porivnyane iz nosiyami movi PrimitkiMovi ta dialekti Indiyi za rezultatami perepisu 2001 roku Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 bereznya 2015 Procitovano 9 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl https www quora com What percentage of people in India speak English angl
