Рода́тичі — село в Україні, у Городоцькій міській об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 1 912 осіб. Орган місцевого самоврядування — Городоцька міська рада.
| село Родатичі | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська | ||
| Район | Львівський | ||
| Тер. громада | Городоцька міська ОТГ | ||
| Код КАТОТТГ | UA46060070330048067  | ||
| Облікова картка | с. Родатичі | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1453 | ||
| Населення | 1912 | ||
| Площа | 16,89 км² | ||
| Густота населення | 113 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 81521 | ||
| Телефонний код | +380 3231 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°47′56″ пн. ш. 23°31′7″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 23.51861° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 233 м | ||
| Відстань до обласного центру | 40 км | ||
| Відстань до районного центру | 40 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6 | ||
| Карта | |||
  Родатичі | |||
 Родатичі | |||
| Мапа | |||
 | |||
| | |||
Географія
Через село проходить автошлях Львів-Шегині М11, що є складовою європейського маршруту E40.
Топоніми
За кількістю елементів інфраструктури, а це 10 вулиць з 1144 будинками.
Вулиці:
- Залізнична
- Зелена
- Нова
- Підгірка
- Підгірна
- Піскова
- Франка Івана
- Садова
- Тиха
- Шевченка Тараса
Історія
Перші письмові згадки про село відносяться до 1370 року. Село Городятичі (від 1939 року — Родатичі) належало до королівських володінь. У люстрації 1565 року (опис Королівщини) можна отримати інформацію, що село складалося з двох частин: в одній мешкало 39 сімей, в другій — 8.
На початку XVII століття після татарських нападів село занепадає, але невдовзі було відбудоване. 1623 року у Родатичах було вже 42 хати, млин і корчма. Восени 1648 року Богдан Хмельницький розпочав похід на Галичину. Село було розграбоване, позаяк більшість населення було поляками. Йосифінська метрика 1763 року фіксує в селі 180 будинків. Крім житлових домів був новий фільварок та млин площею 9 м². Про цілковиту неграмотність населення свідчить поставлені хрестики замість підписів перед прізвищами сільських керівників. В селі була дерев'яна церква Втечі Матері Божої до Єгипту покрита гонтом.
Після скасування панщини весною 1848 року у Родатичах мали місце селянські заворушення, які були придушені владою із застосуванням війська. Внутрішнє напруження у громаді існувало і в пізніші часи. Зокрема з 1866 року й до початку 1880-х років громада неодноразово відмовлялася дотримуватися австрійських законів, самовільно займала землі. 1880 року в селі було 296 хат та мешкало там 1885 осіб. Крім того було 13 хат у фільварку та мешкало в них 67 осіб. У селі переважало польське населення, а також було лише 89 українців та 30 юдеїв. У 1886 році черниці зі львівського монастиря Святої Терези проводили в селі для жінок курси правильного ведення домашнього та сільського господарства. Настоятелька монастиря Марія Антонія Мірська була фундаторкою будівництва католицького храму в Родатичах.
За постановою РНК СРСР від 29 грудня 1939 року про депортацію населення із західних областей України й Білорусі, яка передбачала насильницьке виселення із згаданих областей польських осадників у північні райони СРСР, з села виселялися родини семи лісників, українці прямо заявляли, що радянська влада чинить неправильно. Цікаво, що ініціатором такої антирадянської позиції був депутат Народних зборів Західної України Когеляк (українець).
У радянський час на території села діяло декілька колгоспів, один з них мав назву «Україна» та розташовувався у західній частині села. Нині ці будівлі перебувають у занедбаному стані.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1902 | 99.48% |
| російська | 9 | 0.47% |
| румунська | 1 | 0.05% |
| Усього | 1912 | 100% |
Пам'ятки
- Костел Святої Трійці, збудований у 1897—1898 роках за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського коштом Марії Антонії Мірської, настоятельки Згромадження сестер провіденціалісток (Монастир Святої Терези у Львові). У 1898 році костел був посвячений, але ще до 1905 року тривали будівельні роботи. У костелі був один із останніх органів львівського майстра Яна Слівінського, побудови 1903 року, незадовго до його смерті. У 1919—1921 роках фірма Рігер замінила пищалки, а 1942 року орган зазнав ремонту. У 1952—1956 роках в костелі містився магазин збіжжя та хімікатів. Згодом костел вирішили переоблаштувати під клуб культури. Але цей клуб так і не був відкритий. Так він простояв кілька років, після чого було вирішено зняти з нього покриття для нового клубу культури, який будувався в центрі села. Нині колишній костел стоїть пусткою.
- На сході села, де нині розташований новий цвинтар, поряд з польським, була збудована каплиця на честь настоятельки монастиря Марії Антонії Мірської. Біля якої було поховано ще чотирьох черниць.
-
![image]()
Закинутий католицький храм Святої Трійці -
![image]()
Каплиця на честь Марії Антонії Мірської на сільському цвинтарі
Освіта
В селі функціює середня школа, в якій навчається 248 учнів з Родатич, Тучапів, Вовчухів та інших сіл Городоцького та Мостиського районів. Директор школи — Катерина Блащак.
Медицина
В Родатичах працювала амбулаторія загальної практики сімейної медицини, відкрита наприкінці 2010 року. В 2021 році відкрили нову амбулаторію.
Культура
З 2011 року на базі «Чарівна долина» проходив щорічний міжнародний фестиваль «Захід».
Примітки
- Городоцька міська громада. gromada.info. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Облікова картка села Родатичі Львівська область. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Сільське відділення поштового зв'язку. Родатичі. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 3 грудня 2021.
- Прогноз погоди в селі Родатичі. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ІМСУ, 1968.
- Макарчук С. Втрати населення Галичини в роки Другої світової війни (1939—1945) // Вісник Львівського університету. Сер. історична. — 2001. — Вип. 35–36.
- Історична довідка про с. Родатичі. litopys.com.ua. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: символ зміни рядка в|назва=на позиції 22 (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 58. — ISBN 83-85739-17-9. (пол.)
- Назар Ланько (8 червня 2011). Костел Святої Трійці в Родатичах. koscioly.livejournal.com. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Офіційний сайт Родатицького НВК. rodatychi-shool.webnode.com.ua. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Сільська амбулаторія отримала вищий статус[недоступне посилання] // Газета для вас. — 2011. — № 1 (36).
Джерела
- Родатичі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 261.
- Rodatycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 649. (пол.)
Посилання
- Софія Легін (17 березня 2016). Унікальний неоготичний храм Святої Трійці, розташований поблизу Львова (відео). photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 3 грудня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roda tichi selo v Ukrayini u Gorodockij miskij ob yednanij teritorialnij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1 912 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Gorodocka miska rada selo RodatichiGerbKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon LvivskijTer gromada Gorodocka miska OTGKod KATOTTG UA46060070330048067 Oblikova kartka s Rodatichi Osnovni daniZasnovane 1453Naselennya 1912Plosha 16 89 km Gustota naselennya 113 osib km Poshtovij indeks 81521Telefonnij kod 380 3231Geografichni daniGeografichni koordinati 49 47 56 pn sh 23 31 7 sh d 49 79889 pn sh 23 51861 sh d 49 79889 23 51861Serednya visota nad rivnem morya 233 mVidstan do oblasnogo centru 40 kmVidstan do rajonnogo centru 40 kmMisceva vladaAdresa radi 81500 Lvivska obl Gorodockij r n m Gorodok majdan Gajdamakiv 6KartaRodatichiRodatichiMapa Rodatichi u Vikishovishi GeografiyaCherez selo prohodit avtoshlyah Lviv Shegini M11 sho ye skladovoyu yevropejskogo marshrutu E40 Toponimi Za kilkistyu elementiv infrastrukturi a ce 10 vulic z 1144 budinkami Vulici Zaliznichna Zelena Nova Pidgirka Pidgirna Piskova Franka Ivana Sadova Tiha Shevchenka TarasaIstoriyaPershi pismovi zgadki pro selo vidnosyatsya do 1370 roku Selo Gorodyatichi vid 1939 roku Rodatichi nalezhalo do korolivskih volodin U lyustraciyi 1565 roku opis Korolivshini mozhna otrimati informaciyu sho selo skladalosya z dvoh chastin v odnij meshkalo 39 simej v drugij 8 Na pochatku XVII stolittya pislya tatarskih napadiv selo zanepadaye ale nevdovzi bulo vidbudovane 1623 roku u Rodatichah bulo vzhe 42 hati mlin i korchma Voseni 1648 roku Bogdan Hmelnickij rozpochav pohid na Galichinu Selo bulo rozgrabovane pozayak bilshist naselennya bulo polyakami Josifinska metrika 1763 roku fiksuye v seli 180 budinkiv Krim zhitlovih domiv buv novij filvarok ta mlin plosheyu 9 m Pro cilkovitu negramotnist naselennya svidchit postavleni hrestiki zamist pidpisiv pered prizvishami silskih kerivnikiv V seli bula derev yana cerkva Vtechi Materi Bozhoyi do Yegiptu pokrita gontom Pislya skasuvannya panshini vesnoyu 1848 roku u Rodatichah mali misce selyanski zavorushennya yaki buli pridusheni vladoyu iz zastosuvannyam vijska Vnutrishnye napruzhennya u gromadi isnuvalo i v piznishi chasi Zokrema z 1866 roku j do pochatku 1880 h rokiv gromada neodnorazovo vidmovlyalasya dotrimuvatisya avstrijskih zakoniv samovilno zajmala zemli 1880 roku v seli bulo 296 hat ta meshkalo tam 1885 osib Krim togo bulo 13 hat u filvarku ta meshkalo v nih 67 osib U seli perevazhalo polske naselennya a takozh bulo lishe 89 ukrayinciv ta 30 yudeyiv U 1886 roci chernici zi lvivskogo monastirya Svyatoyi Terezi provodili v seli dlya zhinok kursi pravilnogo vedennya domashnogo ta silskogo gospodarstva Nastoyatelka monastirya Mariya Antoniya Mirska bula fundatorkoyu budivnictva katolickogo hramu v Rodatichah Za postanovoyu RNK SRSR vid 29 grudnya 1939 roku pro deportaciyu naselennya iz zahidnih oblastej Ukrayini j Bilorusi yaka peredbachala nasilnicke viselennya iz zgadanih oblastej polskih osadnikiv u pivnichni rajoni SRSR z sela viselyalisya rodini semi lisnikiv ukrayinci pryamo zayavlyali sho radyanska vlada chinit nepravilno Cikavo sho iniciatorom takoyi antiradyanskoyi poziciyi buv deputat Narodnih zboriv Zahidnoyi Ukrayini Kogelyak ukrayinec U radyanskij chas na teritoriyi sela diyalo dekilka kolgospiv odin z nih mav nazvu Ukrayina ta roztashovuvavsya u zahidnij chastini sela Nini ci budivli perebuvayut u zanedbanomu stani NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1902 99 48 rosijska 9 0 47 rumunska 1 0 05 Usogo 1912 100 Pam yatkiKostel Svyatoyi Trijci zbudovanij u 1897 1898 rokah za proyektom arhitektora Alfreda Kamenobrodskogo koshtom Mariyi Antoniyi Mirskoyi nastoyatelki Zgromadzhennya sester providencialistok Monastir Svyatoyi Terezi u Lvovi U 1898 roci kostel buv posvyachenij ale she do 1905 roku trivali budivelni roboti U kosteli buv odin iz ostannih organiv lvivskogo majstra Yana Slivinskogo pobudovi 1903 roku nezadovgo do jogo smerti U 1919 1921 rokah firma Riger zaminila pishalki a 1942 roku organ zaznav remontu U 1952 1956 rokah v kosteli mistivsya magazin zbizhzhya ta himikativ Zgodom kostel virishili pereoblashtuvati pid klub kulturi Ale cej klub tak i ne buv vidkritij Tak vin prostoyav kilka rokiv pislya chogo bulo virisheno znyati z nogo pokrittya dlya novogo klubu kulturi yakij buduvavsya v centri sela Nini kolishnij kostel stoyit pustkoyu Na shodi sela de nini roztashovanij novij cvintar poryad z polskim bula zbudovana kaplicya na chest nastoyatelki monastirya Mariyi Antoniyi Mirskoyi Bilya yakoyi bulo pohovano she chotiroh chernic Zakinutij katolickij hram Svyatoyi Trijci Kaplicya na chest Mariyi Antoniyi Mirskoyi na silskomu cvintariOsvitaV seli funkciyuye serednya shkola v yakij navchayetsya 248 uchniv z Rodatich Tuchapiv Vovchuhiv ta inshih sil Gorodockogo ta Mostiskogo rajoniv Direktor shkoli Katerina Blashak MedicinaV Rodatichah pracyuvala ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini vidkrita naprikinci 2010 roku V 2021 roci vidkrili novu ambulatoriyu KulturaZ 2011 roku na bazi Charivna dolina prohodiv shorichnij mizhnarodnij festival Zahid PrimitkiGorodocka miska gromada gromada info Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oblikova kartka sela Rodatichi Lvivska oblast rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Silske viddilennya poshtovogo zv yazku Rodatichi ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kodi avtomatichnogo mizhmiskogo zv yazku Lvivska oblast ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 3 grudnya 2021 Prognoz pogodi v seli Rodatichi weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya IMSU 1968 Makarchuk S Vtrati naselennya Galichini v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Visnik Lvivskogo universitetu Ser istorichna 2001 Vip 35 36 Istorichna dovidka pro s Rodatichi litopys com ua Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a simvol zmini ryadka v nazva na poziciyi 22 dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Miedzynarodowy Centrum Kultury 2004 S 58 ISBN 83 85739 17 9 pol Nazar Lanko 8 chervnya 2011 Kostel Svyatoyi Trijci v Rodatichah koscioly livejournal com Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oficijnij sajt Rodatickogo NVK rodatychi shool webnode com ua Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Silska ambulatoriya otrimala vishij status nedostupne posilannya Gazeta dlya vas 2011 1 36 DzherelaRodatichi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 261 Rodatycze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 649 pol PosilannyaSofiya Legin 17 bereznya 2016 Unikalnij neogotichnij hram Svyatoyi Trijci roztashovanij poblizu Lvova video photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova Procitovano 3 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
